ГНС

Щодо застосування спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість

Підпунктами 14.1.234 та 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України (далі - ПКУ) визначено, що сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) для цілей глави 2 розділу XIV ПКУ - продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1 - 24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання.

Спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства визначений статтею 209 ПКУ. Відповідно до пункту 209.6 статті 209 ПКУ сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Відповідно до статті 145 ПКУ, земельні ділянки включено до групи 1 основних засобів.

Слід зазначити, що використання спеціального режиму оподаткування та перебування на фіксованому сільськогосподарському податку не є обов'язком сільськогосподарського товаровиробника, а його правом.

Таким чином, основним критерієм для віднесення підприємств до категорії сільськогосподарських є виробництво у відповідних обсягах сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах.

При цьому слід мати на увазі, що сільськогосподарські підприємства, які орендують земельні ділянки для ведення сільськогосподарської діяльності, відповідно до Розділу II Закону України від 06.10.98 N 161 "Про оренду землі" (далі - Закон N 161), зобов'язані в обов'язковому порядку укладати договори оренди землі з орендодавцями.

Відповідно до статті 20 Закону N 161 та статті 125 Земельного кодексу України (далі - ЗКУ) укладені договори оренди землі підлягають обов'язковій державній реєстрації. І право оренди земельної ділянки, згідно із статтею 18 Закону N 161, виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
 

Щодо справляння збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності

Згідно з підпунктом 267.3.1 пункту 267.3 статті 267 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) встановлено, що ставка збору за провадження торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг встановлюється сільськими, селищними та міськими радами (далі у цьому пункті - органами місцевого самоврядування) з розрахунку на календарний місяць у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня календарного року (далі - мінімальна заробітна плата), визначеному цим пунктом, з урахуванням місцезнаходження пункту продажу товарів та асортименту товарів, пункту з надання платних послуг та виду платних послуг.

Строки сплати збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності визначені підпунктом 267.5.2 пункту 267.5 статті 267 Кодексу, а саме:

за провадження торговельної діяльності з придбанням короткотермінового торгового патенту - не пізніш як за один календарний день до початку провадження такої діяльності;
за провадження торговельної діяльності (крім торговельної діяльності з придбанням короткотермінового торгового патенту), діяльності з надання платних послуг, здійснення торгівлі валютними цінностями - щомісяця не пізніше 15 числа, який передує звітному місяцю;
за здійснення діяльності у сфері розваг - щоквартально не пізніше 15 числа місяця, який передує звітному кварталу.

Як встановлено підпунктом 267.5.3 пункту 267.5 статті 267 Кодексу під час придбання торгового патенту суб'єкт господарювання вносить суму збору за один місяць (квартал). На суму збору, сплачену під час придбання торгового патенту, зменшується сума збору, яка підлягає внесенню в останній місяць (квартал) його дії.

Платники збору можуть здійснити сплату збору авансовим внеском до кінця календарного року (підпункт 267.5.4 пункту 267.5 статті 267 Кодексу).

Так, пунктом 267.3 статті 267 Кодексу визначено ставки збору за провадження торговельної діяльності, які диференційовані залежно від місцезнаходження пунктів продажу товарів (їх асортименту) або надання платних послуг (їх видів), а також прив'язані до мінімальної заробітної плати як законодавчо встановленого розміру оплати праці.

Відповідно до пункту 8 статті 40 Бюджетного кодексу України визначається розмір мінімальної заробітної плати на відповідний бюджетний період.

Мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може здійснюватися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт) (Кодекс законів про працю України, Закон України "Про оплату праці" від 24.03.95 N 108/95-ВР).

Розмір ставки збору щороку визначається з урахуванням Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік та відповідних рішень органів місцевого самоврядування.

Отже, у разі зміни розміру мінімальної заробітної плати:

місячний (щоквартальний) збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності, який внесений у грудні попереднього року за січень (перший квартал) наступного року, перегляду не підлягає;
місячний (щоквартальний) збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності, який буде сплачуватись у січні (першому кварталі) за лютий (другий квартал), і в подальшому відповідно сплачуватиметься за встановленими ставками збору згідно з вимогами п. 267.3 ст. 267 ПКУ, з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня звітного (календарного) року;
сума збору, внесена суб'єктом господарювання за один місяць (квартал) під час придбання торгового патенту, щорічно обчислюється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня звітного (календарного) року.